Вірш
Підкови

Підкови

Богдан-Ігор Антонич

На сто возах весна приїде,мов луки, вигнуться смички.Крізь сито дощ весінній цідитьі дяк запалює свічки.

Та їхать ми ще не готовій баси нам нетерпляче тнуть.Хай, люба, місяць на підковинам ковалі перекують.

9. березня 1935.

Видання 1938 року

Текст за виданням: Зелена Євангелія, Львів: Ізмарагд, 1938. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

Про цей вірш тут ще нічого немає