Барвінкова щирість
Богдан-Ігор Антонич Кохай мене звичайно й простотак, як кохають всі дівчата.Коли проходиш білим мостомзоря в твоє волосся впята.
Так палко вміють цілуватилиш ті, що перший раз цілують.В тремтінні слів твоїх крилатихя барвінкову щирість чую.
9. квітня 1935.
Видання 1938 року
Текст за виданням: Зелена Євангелія, Львів: Ізмарагд, 1938. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.