Перед блакитним морем
Олена Пчілка Перед блакитним морем в світі яснімСтоїть дівчина молода;Між лаврів, олеандр, в гурті прекраснімПро що хорошая гада?
Їй спомянувся хуторець убогийВ далекій рідній стороні:Там степ німий простягся геть розлогий,Неначе спить у тяжкім сні.
Край хуторця самотная криниця,Вода тихесенько бренить;Самотная схилилася вербиця,Спустивши кучері стоїть.
Дівчина кинулась, зорить довкола —Десь близько пісня прогула!...О, як же схожа тая баркаролаЗ піснями хутора була.
Видання 1922 року
Текст за виданням: Струни. Том 2, Берлін: Українське Слово, 1922. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.