Вірш
Орел і літак

Орел і літак

Богдан-Ігор Антонич

6

ОРЕЛ І ЛІТАК

Орел, король просторів, в даль летів,над полову мідь піль, синь моря лав,над опар хмар шлях крил його дріжав.Враз чути літака на небі спів.

На ворога вид — в серці лють і гнів;шалені перегони з ним почав,ставав чорнішим ліс і меншим став,аж сил нема, до літака присів.

І ми пливем, крізь місяці та дні,самітні в хвилях моря кораблі,у промахів і сумнівів борні.

І над низи зриваємося злі,не знаючи, що можна від землівтекти лиш іноді — та тут на ній.

Видання 1931 року

Текст за виданням: Привітання життя, Львів: Видавнича спілка «Діло», 1931. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає