Дощ
Богдан-Ігор Антонич 5
ДОЩ
В морях з шафіру плюхкають краплини,хлюпочуть срібні краплі в сріблі рікі гребінь вітру чеше їх відвікі сонце пють, мов овочі калини.В цілунках тих ростуть дрібні цятиниу білопері хмари, літа лік;підносять вгору свій вовнистий бік,геть утікають від землі долини.Та вітер вдарить в їх легкі вітрилата млу зморозить білогриву в воду,на землю їх ваги вертає сила.Нам годі побороть свою природу,бунт вічно палить, вічно ломим крила,і знов спадаєм на землі колоду.
Видання 1931 року
Текст за виданням: Привітання життя, Львів: Видавнича спілка «Діло», 1931. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.