Вірш
Неврастенія

Неврастенія

Михайль Семенко

Нерви. Рухливі в безсиллі.Зимність. Потворна, як жах.Думки похилів небесах.

Безсилля душить.Напруження з центру.Туга сила живу заглушить, заглушить, заглушить —як здиблю мертву.

Не мислить про найдорожчі вії.Не розміцнитись, щоб не зобачить загин. Нерозважність хуртовин…Неврастенія.

22 — XII. 916. Владівосток.

Видання 1929 року

Текст за виданням: Арії трьох П'єро, Харків: Державне видавництво України, 1929. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає