Зігнута постать хінця

Зігнута постать хінця на фоні снігової курявина обвітрених схилах знеможених гірблідосиньому вітру гостинно-похмуромуне вір.Я думаю про вас, невідомі й непотрібні нікому, струпи,про вас — живими — думають може лиш десь за далеким Чіфу.Ви розумієте? — Ви — тільки мізерні замерзлі трупищо рухались по вулицях, оглядаючись, ніколи не чувши про пиху.А ще я мислю про вас незамерзлих — брудних і численнихбіля рідного моря, в долинах, край гір, верховин —великих в майбутнім, таємничою долею благословенних,що діткнуть до життя довічного — наш загин.

21 — XII. 916. Владівосток.