Непереглядною юрбою…
Іван Франко · 1880 Непереглядною юрбоюІдуть за днями дні моіТак страшно одностайні всі,Як оловяні хмари ті,Що звільна линуть надомною.
Без діл, з закутими руками,Без мислей деревію я,Минає молодість моя,Мов чиста річка степоваБезслідно гине між пісками.
Гинь, гинь, хоч жити ще не вспів,І слід загине за тобою,Розслизне ся, мов сніг весною —Лиш в серці тиск важкого болюЄдиний слід минувших днів.14 марта 1880.
Видання 1893 року
Текст за виданням: З вершин і низин, Львів: накладом Ольги Франко, 1893. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.