Недовго жив я в світі ще…

Не довго жив я в світі ще,Та встиг чимало вже зазнати.Не що й дало міні житє,Та все ж дало доси́ть богато.

Дало міні пізнать добро,Дало побачить світ науки,Бажанє правди у душіІ дві тверді, робучі руки.

Дало і приязнь і любовВзаімну хоч і не щасливу.Сказало: „Сій, хоч не твойо́вРуков пожате буде жниво!“

І ворогів дало, котріКлинуть і тиснуть мя, бо сильні;Дало й прихильників, котріНайбільш самі собі прихильні.

Та над усе ціню я туМалую мірку мук і болю,Котрі приняв я в сім житю,За правду, за добро, за волю.1 апр. 1880.