Не винен я тому, що сумно співаю…
Іван Франко · 1880 Не винен я то́му, що сумно співаю,Брати моі!Що слово до слова нескладно складаю —Простіть міні!
Не радість йіх родить, не втіха йіх плодить,Не гра пуста,А в хвилях недолі, задуми тяжкоіСамі уста
Иіх шепчуть, безсонний робітник заклятийСклада йіх — сум:Моя бо й народна неволя, то матиТих скорбних дум.9 мая 1880.
Видання 1893 року
Текст за виданням: З вершин і низин, Львів: накладом Ольги Франко, 1893. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.