Не минай з погордою…
Іван Франко Не минай з погордоюІ не смійсь, дитя!Може в тім осміянімСуть твого життя.
Може в тім зневаженімТвого щастя карб,Може в тім погордженімЄ любови скарб.
Може сміх твій нинішній,Срібний та дзвінкийСтане в твоїй памятиЗа докір гіркий.
Видання 1922 року
Текст за виданням: Зівяле листя, Львів: накладом Українського педагогічного товариства і спілки, 1922. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.