Вірш
Назустріч

Назустріч

Богдан-Ігор Антонич

Росте хлоп'я, мов кущ малини,підкови на шляхах дзвенять.Ось ластівки в книжках пташинихзаписують початок дня.

Запрягши сонце до теліги,назустріч виїду весні.Окриленим, хрещатим снігомспівають в квітні юні дні.

Видання 1934 року

Текст за виданням: Три перстені, Львів: Богдан Дороцький, 1934. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає