Вірш
Корчма

Корчма

Богдан-Ігор Антонич

Про дівчат і про купцівоповідає давня повість.Крилата чарка у руці,жага і трунок гусне в крові.

Червінці дзвонять на століі місяць — найхмільніший келих.Схилився вечір до земліі срібним сяйвом ріки стелить.

Видання 1934 року

Текст за виданням: Три перстені, Львів: Богдан Дороцький, 1934. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає