Вірш
Ранній вітер

Ранній вітер

Богдан-Ігор Антонич

Крилатий вітер, дужий вітер,що зорі, листя й ластівки несе,сп'яняє серце. Ех, летітив зелений квітень, в синь пісень!

Піднявся день, мов олень з кручі,ніч відплила, мов корабель.Крилатий вітер і пахучий,мов дзенькіт сріблених шабель.

Видання 1934 року

Текст за виданням: Три перстені, Львів: Богдан Дороцький, 1934. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає