Вірш
Наша пляма

Наша пляма

Михайль Семенко

Щорана я роблю моціоні зустрічаю неодмінно.А над вечір — ми біля бухти незмінноі на нас дивиться Оріон.

Тоді стає вогко і якось незатишно.Щока до щоки за теплом нагинається.Наша пляма з фоном зростаєтьсяі не камінь тільки тому, що дише.

Мови тихість і доторку м'якість.Далі надходе час розстання.Бухта спить. Далеко до світання.Завмирає і тане зляканість.

13 — IV. 917. Владівосток.

Видання 1929 року

Текст за виданням: Арії трьох П'єро, Харків: Державне видавництво України, 1929. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає