Над водою
Богдан-Ігор Антонич 6
НАД ВОДОЮ
На березі білі берези напнуті, мов струни.День вітром по них потягає, неначе смичком,і шепотом падає в хвилі, як зерно до клуні.Ріка обіймає цей шум, мов раменами, дном.
На плесі являються піни білясті бруньки,розхлюпані бризкають, спір між собою завівши.На березі там я берези пень гладжу липкийі кидаю сам до води свої мрії та вірші.
Видання 1931 року
Текст за виданням: Привітання життя, Львів: Видавнича спілка «Діло», 1931. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.