Вірш
На вітер

На вітер

Богдан-Ігор Антонич

Кинь пісню на вітер,на вітер слова!Десь шепотом віти,десь шумом трава.

Не в воду глибоку,а в сонце пливеш.Подумай, нівроку:ех, світ цей без меж!

Дме вітер у рунажиття молоде,на яблуні струнахдолоні кладе.

Немає ще яблук…Хтось кличе з яруг.Послухай: це зяблик,це сірий твій друг.

Ти сонно на яві,ти п'яний від сну.Десь шепотом явірвітає весну.

Десь шелестом сливи…Що ж більше тобі?Сьогодні щасливийти птах, далебі!

Видання 1934 року

Текст за виданням: Три перстені, Львів: Богдан Дороцький, 1934. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає