Вірш
Пейзаж з вікна

Пейзаж з вікна

Богдан-Ігор Антонич

Дивись: шумує день погожий,кипить зелена заметіль.В товстому дзбані варить рожі,аж піна бризкає звідтіль.

Дуднить по шибах дощ цинобриі скло відблискує, мов сталь.Парує курявою обрій,хвилює в димі ранніх сальв.

Підвівши очі зпонад книжки,побачиш світ барвистим сномі думка, вирвавшися нишком,мов нетля, б'ється у вікно.

Видання 1934 року

Текст за виданням: Три перстені, Львів: Богдан Дороцький, 1934. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає