Вірш
Місто

Місто

Михайль Семенко

Трамваїв дзенькіт пухкання сурмто приска міста гамірний сміхнема в нім „вчора“ нема задуминемає стуми так рік у рік

гуде в мельодах і сяє в блискахі безугавно у рухах тчезалізо цока елястить крицяв гіпнозних присках життя тече

пухкання сурми трамваїв дзенькітогні між диму де димарів електрах очі у очах бренькітпорнографеньки беззвучний грім

де ділось сонце? Вже одсвітилоде ділась пісня? Вже одгулагамірить місто і дзвонить милоі окропило „Цвіточки Зла“…

2 — Х. 914. Київ.

Видання 1929 року

Текст за виданням: Арії трьох П'єро, Харків: Державне видавництво України, 1929. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає