Вірш
Атлантіда

Атлантіда

Михайль Семенко

Вабить мене в краї незнані далеків царство ледяних шпилів і червоної мідичерез плечі віків озирнулась до мене Ревекадушу пестять образи Атлантідиваблять мене підземні печери ґротиоази пустель безлюднихекваторіяльний промінь злотниймій дух остудить.

914. Київ.

Видання 1929 року

Текст за виданням: Арії трьох П'єро, Харків: Державне видавництво України, 1929. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає