Вулиця

На вулицях де гамір милийі дзвін і цок і шкло в огняхось ряд вітрин блищить як килимручаї чар в тмяних очах

а я пливу пливу мов в вирівпиваю зори тут і тамі сам даю два три чотиріі вхожу у блискучий трам

привабна ніжка що зловив ямене екстазно піднеслаі захопила серце зливавражінь електрики і зла

до дна я сяю я свічусяі в еротезах я ціли́йя зори п'ю я в них топлюсяі знов молю… налий налий

сіяють дзвони дзвонять блискипестить і гріє шум юрмиа я вбіраю зори тискиі п'ю і ллю і ллю… німий.

1 — X. 914. Київ.