Маленький хутір серед лук і нив…

Маленький хутір серед лук і нивна горбику над річкою шумною, —от там я в простій хлопській хатї живі самота і сум жили зо мною

Із трьох боків поля ті обмеживмогутній лїс зеленою стїною,і шумом серцю він на сон дзвониві сум по травах розносив луною.

Він тяг мене в свою таємну тїнь,і сьвіжий подих віщував розраду,і листє знай менї шептало: »Скинь

»із серця всї згадки про зваду й зраду!Природї мамі до грудей прилинь,і тут знайдеш нову, сьвяту принаду.«