Вірш
Літо краснеє минуло…

Літо краснеє минуло…

Леся Українка

Літо краснеє минуло,Сніг лежить на полі;Діти з хати виглядаютьВ вікна… шкода волі!Діти нудять ся в хатині,Нудять, нарікають:„I на що́ зіма та люта?“Все вони питають.„Он все поле сніг завіяв,Хоч не йди із хати!У замкнуті дивись вікна,Ніде й погуляти!Сніг з морозом поморозивВсі на полі квіти…Десь зіма та не скінчить ся!Нарікають діти.— Ждіте, ждіте, любі діти!

Літо знов прилине,Прийде мила годинонька,Як зіма та згине;І заквітне ваше полеІ зазеленіє, —Знов його весна прекраснаКвіточками вкриє.

Видання 1892 року

Текст за виданням: На крилах пісень, Львів: Товариство ім. Шевченка, 1892. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає