Лелеки
Богдан-Ігор Антонич 8
ЛЕЛЕКИ
Летіли понад морем раз лелекидо вирію, до південних країв.Гаїв, де кипариси, чувся спів,і усміхались землі їм далекі.
Та задріжали вмить від небезпеки,бо крила їх охляли. Жах глядів.Та ліс удалі виріс парусів;всі з щастя криком на вітрил смереки.
Завчасна радість, заміри невдалі,бо судна в сторону противну мчали,до півночі грізні дрімали скали.
Так зриви доля нам на інший шляхзверта не раз; з розпукою в очах,що хід їх, бачимо, в чужих руках.
Видання 1931 року
Текст за виданням: Привітання життя, Львів: Видавнича спілка «Діло», 1931. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.