Комілітонові Чорноморцеві
Юрій Липа Будуй найбільше — душу. Гордий дімВ безсонних но́чах архітект узрів,Вгадав у каменю пропорцію і міць.
Тесали ліс, залізо гнули в вимірІ терпеливо корабель лучилиМайстрі віддавна… Майстром будь і ти.
Будь із людьми, як в морі, їх пізнайІ все, що ліпше, забери для себе.Ми всі — на хвилях, всі, як кораблі.
Не будь відразу простий. Промовчи.О, горе тим, що так кладуться м'яко,Немов медуза мокра на долоні.
Видання 1938 року (передрук 1967)
Текст за виданням: Вірую, Львів: Дзвони, 1938. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Діаспоріана (Юрій Липа. Поезія. Торонто, 1967).