Хоч в криміналі грати, грубі мури…

Хоч в криміналі крати, грубі мури,Ковані двері, варти й не злічити,А все, щоб не змовлялись інквізити, —То таки й тут озвавсь наш вік культури.

Тут телеграф є свій — і досконалий!Весь апарат — стіна й кавалок тріски,І з казні в казню йдуть по нім сігнали.Се тож культурний виплід, „echt“ австрійський.

І почта йде з вікна в вікно по ночи,Безплатно перевозить хліб, „маняти“,Тютюн, огонь — про письма й не казати.

Бува й смітяр при дверех заскребочеІ крізь шпару „грипсанку“ спішно всуне,І тій Теміді в сліпі очи плюне.

20 сент. 1889.