Хай чужина комусь вбирає очі…
Євген Плужник Хай чужина комусь вбирає очі,Нехай про неї навіть мріє хтось(До переміни місць такі охочіВсі ті, кому в житті не повелось), —
Для мене-ж досить — певне до загину —Кількох губерень чи округ тепер,Що на землі становлять Україну —УСРР.
Бо що мені та слава галасливаПро всі дива за тридев'ять морів,Коли я досі і малого дива —Землі своєї ще не зрозумів.
Видання 1927 року
Текст за виданням: Рання осінь, Київ: „Маса“, 1927. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.