Де ви тепер, давно змужнілі…
Євген Плужник Де ви тепер, давно змужнілі,Товариші юнацьких літ, —Хто з вас почує цей привіт,Хто спить, забутий, у могилі?
Як перші павутинки біліУ чуб почне вплітати час,Так хочеться зібрати васДо серця ближче…
Друзі милі!Так хочеться почути знов,Коли зневіра серце ранить,Юнацьких запальних розмовПро те, що мужність не обманить…
Видання 1927 року
Текст за виданням: Рання осінь, Київ: „Маса“, 1927. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.