Калина
Богдан-Ігор Антонич Калина похилилась вниз,мов ягода, росте червоне слово.Весні окриленій молись,карбуй на камні пісню калинову!
Та промінь сонця, мов стріла,проколе слово і проріже каміньі лиш калина, як цвіла,цвіте щороку листям і піснями.
9. березня 1935.
Видання 1938 року
Текст за виданням: Зелена Євангелія, Львів: Ізмарагд, 1938. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.