Вірш
Зима

Зима

Богдан-Ігор Антонич

Кравці лисицям хутра шиють,вітри на бурю грізно трублять.О, Боже, стережи в завіюі людські і звірячі кубла.

У сто млинах зима пшеницюна сніг сріблястосиній меле.Назустріч бурі ніч іскриться,привалюючи небом села.

31. березня 1935.

Видання 1938 року

Текст за виданням: Зелена Євангелія, Львів: Ізмарагд, 1938. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

Про цей вірш тут ще нічого немає