Ілаялі
Михайль Семенко Гадаю над тим —чому вона кохає палко?Горю вогнем святим —нероздільно, без останку.
Але ж чому я повний захвату —хоч і не знаю, нічого не знаю, як буде далі, як буде далі?Знову затриманий, навіки запертийЗ Ілаялі…
Останнє сонце зазирає вкрадливоі запобігливо в груди квапиться.Усе буде таке просте і невигадливе,заким серце скаплеться.
7 — XI. 916. Бладівосток.
Видання 1929 року
Текст за виданням: Арії трьох П'єро, Харків: Державне видавництво України, 1929. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.