Бджола

Лисніє липовий, липневий липець,липучий і лискучий в білім збанку.В нім розтопились зорі на світанкуі пахощі левад, квітчастих китиць.

Над озером пахучим, золотавимдзеленькає маленькая бджола.На брезклі брижі жовтого чолалягає тінь її пружком імлавим.

Мов квітка, розхиляє пяна цукромкрил пелюстки, а рідина густамаленькі ніженьки хватає цупко.

І крильцями пішла розпуки трясця,над ними мед замкнувся, мов уста.Ось так вбиває часом власне щастя.