Душе моя! Ти знов стоїш на грані…
Євген Плужник Душе́ моя! Ти знов стоїш на грані…А далі — мандрів мариво бліде……А де ж твій затишок? Віконні де герані?Сон пообідній де?
Зваж! Не хапайсь! Збагни найбільшу міруУтоми й виснаги в дорозі… Самоту…І куряву суху і сіру —Мавдрівницьку супутницю оту!
А тут дивися: затишок… герані…Енциклопедія напохваті, — мандруй!(Що́б знов не стала ти, бува, на грані,Що починає мандри і… хандру…)
Душе моя! Ти знов стоїш на грані!
Видання 1948 року
Текст за виданням: Рівновага, Авґсбург: Друк Антона Білоуса, 1948. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Діаспоріана.