Я натомився вічно знати…
Євген Плужник Я натомився вічно знатиВ собі самому — двійника…Душе! обридлива яка ти!І непримирлива яка!
Я марно злагоди чи згодиЗ тобою сподівавсь дійти, —Як тінь, недомисел природи,Мене перекривляєш ти!
І що ясніший я, то мушуУсе темнішу тінь тягти…Душе! (якщо я маю душу)Яка непереможна ти!
Видання 1948 року
Текст за виданням: Рівновага, Авґсбург: Друк Антона Білоуса, 1948. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Діаспоріана.