До нас!

Каштани в ранок сивий, попелястийшуміли над твоїм вікном.Ти встав, щоб далі ткати, далі пряститурбот, пісень та мрій фантом.

(Каштани, наче прапори хвилясті).

Хай час від цвілі бережешляхетне срібло весняного співу.Та лиш послухай: тут уженова лунає пісня — рожа гніву.

Ось краще ти до нас ходи,де, наче сосни рівні та високі,юнацтва смілого рядивідмірюють дзвінкі, пруживі кроки.