Чи не добре б нам, брати, зачати…
Іван Франко Нє лѣпо ли ны бѧшєть, братїѥ?…
Чи не добре б нам, брати, зачатиСкорбне слово у скорботну пору,Як мужам до мужеського збору,Не як дїтям у дзвінки бряжчати?
Вирядїм ми слово до походуНе в степи куманські безконечні,А в таємні глибини сердечні,Де кують будущину народу.
Потопчїмо там полки погані,Що летять на душу, як трівога,Смагу сиплють з огняного рогаІ кинжал ще обертають в ранї.
Вирвім з коренем ту коромолу,Що з малого гріх великий робить,Що нечайно брата братом гнобить,Щоб засїсти з ворогом до столу.
Чи ще мало в путах ми стогнали?Мало ще самі себе ми жерли?Чи ще мало нас у ликах гнали?Чи ще мало одинцем ми мерли?
Видання 1906 року
Текст за виданням: Semper tiro, Львів: Українсько-руська видавнича спілка, 1906. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Дім Франка (Інститут франкознавства ЛНУ).