Чого являєшся мені…

Чого являєшся меніУ сні?Чого звертаєш ти до менеЧудові очі ті ясні,Сумні,Немов криниці дно студене?

Чому уста твої німі?Який докір, яке страждання,Яке несповнене бажанняНа них мов зарево червонеЗаймається і знову тонеУ тьмі?

Чого являєшся меніУ сні?В життю ти мною згордувала,Моє ти серце надірвала,Із нього визвала одніОті ридання голосні —Пісні.В життю мене ти й знать не знаєш,Ідеш по вулиці — минаєш,Вклонюся — навіть не зирнешІ головою не кивнеш,Хоч знаєш, знаєш, добре знаєш,Як я люблю тебе без тями,Як мучусь довгими ночами,І як літа вже за літамиСвій біль, свій жаль, свої пісніУ серці здавлюю на дні.

О, ні!Являйся, зіронько, меніХоч в сні!В життю мені весь вік тужити —Не жити.Так най те серце, що в турботі,Неначе перла у болоті,Марніє, вяне, засиха, —Хоч в сні на вид твій оживає,

Хоч в жалощах живійше грає,По людськи вільно віддиха,І того дива золотогоЗазнає, щастя молодого,Бажаного, страшного тогоГріха!