Вірш
Був у нас мужик колись…

Був у нас мужик колись…

Іван Франко

Був у нас мужик колись,Що йів хліб і сало,Днесь такі перевелись,Хліба всім не стало.

Був і піп у нас колись —Працював як люде,Днесь такі перевелись,І вже йіх не буде.

Був співак у нас колись,Що співав „Буй-Тура“,Нині в него, подивись,Банко-агентура.

Твердоруський був колисьЗ чорним піднебінєм,Нині смирним став, дивись,Ляцким сотворінєм.

Народовець, прогрессіст,З кутасом мав шапку,Нині смирний канцелістЛиже старшим лапку.

Вільнодумець, що робивБогу все обєкціі,Нині смирно йде, ади,В Юр на реколлєкціі.

Боже, що за дивний світ.Що за переверти!Чи сміятись, чи жаліть,Чи просити смерти?…1881—1893.

Видання 1893 року

Текст за виданням: З вершин і низин, Львів: накладом Ольги Франко, 1893. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає