Біг 1000 метрів

2

БІГ 1000 МЕТРІВ

Віддих свище в легенів брилах,наче буревій.Пливу легенько на ніг крилахв синій обрій мрій.

Я не вихаю руками, я не вихаю ногами;закамянілий тан.Я тільки орю по морю персами, я тільки порю повітря тами,наче залізний танк.

Я не підношу ніг, я не підношу рук;закостенілий рух.Я вистрілений зі стрільна рушниці стріл, я випнутий лук,розвійний вітру дух.

Попід мною в противну сторону біла піску каскададесь вдаль жене.Дубовим тараном мені на груди пада та наче градом,в очі менезернами тне.

О біла смуго піску! Я тебе зімну;не загородиш мет!О райдуго піскова! Я тебе зігну;ще ти спиниш свій лет!

Кудою гляну, кудою гляну —тисяча очей в імлі,поглядів банить пястук,батоги вигуків тнуть,гарпуни люті, злі.

О, не треба оплесків, не треба, ні!Дарма не складайте рук.Вашого ентузіазму павукгреблею не буде мені.

Я ніколи не стану, я ніколи не стану;якбиндочку мети прорву,в синій обрій розтану.