Скок жердкою
Богдан-Ігор Антонич 3
СКОК ЖЕРДКОЮ
Набрав повітря в груди, аж засвистали звуком флейт.Підніс жердину вгору; так птах підносить дзьоб, як починає лет.
Немов стовпи у землю, вбив ноги у сажневий крок.Пробитий наскрізь вітер. Ніг видно лиш галоп. Угору стрелив скок.
Штовхнув себе й ворину відкинула назад рука.Залопотали в вітрі і ноги й руки враз, мов крила вітряка.
Хоч тіло оливяне, здається, що легкий, мов лист.Сумний, що не зістане, мов парус понад криком мас, поволі впав униз.
Видання 1931 року
Текст за виданням: Привітання життя, Львів: Видавнича спілка «Діло», 1931. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.