Вірш
Пісня змагунів

Пісня змагунів

Богдан-Ігор Антонич

1

ПІСНЯ ЗМАГУНІВ

Сонце любимо та спорт,наша пісня складена в мажорній гамі,перегонів любимо бурхливий гамір,просто й без хитання в портчовен наш пливе.

Гімнастичний крокгуркотить на грищі, наче тарабан;це вистукуємо наш залізний ямб.Прискає пісок.

Любимо: змагання труд,шлях під гору, далеч, розмір, погляд просто,усміх, промінь соняшний і вільний простірй хвиль рвучких сміливий скрут.Нас утома не поборе.

Відпраці серце нам не хворе.Сонця жар справляє, що тіла блищать, мов бронза.О, який рекорд ще зможемо здобути, бо-зна:може перемінимосвіт.

Ратище в руках нам свищей пестить ляском диск,понад гуркотливе грищекулі срібний блискй має мяко мяч.

Ми не знаємо невдач,лиш:розкіш небезпеки,радість перемоги.Нас не болять ноги,як маршуємо,сильні, мов дейнеки,смілі, мов ушкали,на найвищі скали.

Прибранів вічної весни зелений бузмахом руки, маршем ногивітаємо сонця брусми — бадьорі, бронзові боги

Видання 1931 року

Текст за виданням: Привітання життя, Львів: Видавнича спілка «Діло», 1931. Твір у суспільному надбанні. Джерело — Вікіджерела.

— / 10

Про цей вірш тут ще нічого немає