Батькові

Шляхотнеє чоло мойого БатькаУкрийте пелюстками від троянд.До рук йому трьохбарвне дайте берло,Від трьох світів, що він в життю кохав:Золото-хвильних, теплих нив південних,Високих гір, зеленоверхих гір,І моря, моря, що бурхливе вічно…

Мій Батеньку, творіть, мов Службу Божу!З життям людським довічно будьте злиті,Немов шумні вітри, що віють без спочину,Немов грімучі води, випорснені в далеч,Мов соняшне тепло, так розвивайте душі,Душе великая в незмінному пориві!

А в Вас є бе́нкет вічно. Бачу там, над морем,Проходить Правда, гість у левій шкірі,І Вірність тиха йде і з нею розмовляє,І Непідкупність з золотим ключем,

Ось і Братерськість в шоломі з орломЇх обіймає любо. Ось дубовийВінок Знання вбирає й усміхом КрасаДарує всім гостей Душі, що гідна.