Автобіографія

В горах, де ближче сонця, перший раз приглянувся небу,тоді щось дивне й незнане пробудилося у меніі піднеслася голова й слова прийшли до уст зелені.Тепер — де б я не був і колинебудь,я все — пяний дітвак із сонцем у кишені.

А як зійшов із гір до гамірливих міст,у злиднях і невдачах не кляв ніколи долі та не ганив,глядів спокійно на хвиль противних гурагани.Мої пісні — над рікою часу калиновий міст,я — закоханий в житті поганин.