РЕЙТИНГ

Людиною важко бути. Людиною тебе роблять вчинки. Людиною тебе роблять намагання бути кращою, ніж це було можливо вчора. Людиною тебе робить сміх, коли так хочеться плакати. Людиною тебе робить плач, коли ти дозволяєш рікам душі пролягти в собі. Людиною тебе робить момент, коли треба обирати. Вибір – це спроба людини довести самій собі, що вона може бути кращою. Що вона гідна зватися Людиною. Людиною не народжуються, нею стають.

Я живу посеред хаосу й відчайдушно шукаю сенси. Закарбовую моменти радості у своєму серці. Занотовую щемливі, кумедні, важливі фрази стрічних. Я жадібно ловлю хвилі життя. Мені так хочеться, мені це відчайдушно треба.

Війна вчить жити. Війна вчить любити тишу, коли місто не гуде генераторами, коли немає сирен, коли немає ракет. Я збираю у своєму серці клаптики радості, щоб у моменти смутку вони оживляли моє серце знову і знову.

Життя — це не перегони. Це танець із вітром. Коли ти виходиш у відкрите поле й дозволяєш йому вести тебе. Вітер буває різним: лагідним і майже невідчутним, коли світ просто дивиться на тебе; і стрімким — коли він кличе до дії.

Я хочу жити кожен день, яким би він не був. Приймати його таким, як є, і знаходити в ньому рух, тепло, сенс. Бо життя — це не обіцянка майбутнього щастя. Це щастя, яке відбувається просто зараз, у самому факті бути.

Така вже вдача людей: вони жалують того, що було, хоч воно було б недобре, бо бояться того, що буде — невідомого.

Нема нічого вічного, опріч Духа Божого і його частинки, яку Бог вдунув у людей на образ і подобіє своє.

Люди взагалі живуть тільки почуттями, а вимагати від їх, щоб вони жили думками, це однаково, що вимагати у богів, щоб вони нас почули.

Свобідну мову дав Господь людині - до добра і зла. А хто відразу не опреться злому, того воно захопить, як огонь захоплює дім. І тоді нестримно дозріває овоч думки людини, як дозріває буря, зірвана хмарою.

Бо кожна правдива любов - се повторення таємного минулого всего людського. Се золотий дзвін його бувальщини: його високих злетів і кривавих упадків та покути.