РЕЙТИНГ

Життя - се велика непереможна сила існування. Вона виявляється у всіх змаганнях людини. Для свого існування ладна людина присвятити всіх і все. Дивно, звідки у людей взялося ще друге почування, а саме, що найкраще, коли вони своє життя присвятять іншим. Хоч їхнє життя так само вартне, як тих, для котрих їм кажуть посвячуватися.

…жила в стадії безвпинного ферменту.

Що полюбив, в те й перетворився.

…дивні почування переплили її душу, розбудили з тяжких мрій і глухого сну, а якийсь давно забутий звук загомонів в її серцю. І нараз порхнули усі сумраки, отворилися ясні, далекі горизонти, ніби небес простори.

…серце рвалося до любові, а душа стреміла до вершин своєї мети.

Ця профанація нам даного божеського квітування плоті не проходить безслідно для душі. Легковажність, неперебірливість, любовний спорт йдуть у парі з розтлінням душі.

Жий для ідей, працюй кривавим трудом, віддай усе, усе за рідний люд.

Марнувати скарби духа — се злоба. Хто спиняє розвій вільної думки, хто вбиває життя душі, той не менший проступник від того, що відбирає тілесне життя.

Марк Аврелій... писав, що кожен вартує стільки, скільки варта мета, до якої людина прагне. Що більша мета — то більша людина. Отож смисл життя - мати якомога більшу мету, цю мету зробити своєю, зробити собою, тобто помінятися з нею місцями, інакше — з головою зануритися в ній — геть до останку, до повної втрати самого себе. Оце - єдиний принцип для Твого, Дмитре, віку. Хай ця мета, як океан, розбудить у Тобі океанічні сили. І не для того, щоб ти став великий, а для того, щоб Ти став океаном, щоб загубив себе у великому. А велике — це єдина комора схову, куди варто здавати свої речі. Шкода людей, які не мають свого океану.

Властивість віри - помічати або розуміти, а чим більше хто помічає, тим більше плекає надії, а чим більше плекає надії, тим полумʼяніше любить, з радістю творить добро, безмежно і безмірно, наскільки це можливо.