Людина з надприродною силою
Відьмак

Людина з надприродною силою

Відьмак

Старший над відьмами, що не дає їм шкодити й перемагає мерців

Властивості

Відьмак знає всіх відьом і чаклунів, але зла не робить, а навпаки — старається бути корисним: розпоряджається відьмами й забороняє їм шкодити людям, не дає ходити мерцям, розганяє хмари й завжди головує на відьомських зборах, щоб вони не змовилися на якесь лихо. І по смерті не втрачає сили: його не раз бачили на кладовищі, як він б'ється з мерцями й завжди перемагає.

Де шанували

ВолиньХолмщина й ПідляшшяБерестейщинаГаличинаЛемківщинаЗакарпаттяПряшівщинаМармарощинаБуковинаПоділляПоліссяКиївщинаСіверщинаСлобожанщинаНаддніпрянщинаЗапоріжжяДонеччинаПричорномор'яКримКубань
Межі: geoBoundaries, © OpenStreetMap contributors (ODbL). Історичні землі поза кордоном — художні контури.

Версії2

  1. 1872 Чубинський · С. 205 · Поділля

    Літинський повіт: «відьмак» має здатність знати всіх відьом і чарівників; нічого злого не робить, а старається бути корисним: забороняє відьмам робити людям зло, забороняє ходити мерцям, розганяє хмари, завжди головує на зборах відьом, щоб ті не змовилися на зло. І по смерті не втрачає влади: його бачили, як він бʼється з мерцями на могилах і завжди перемагає.

  2. 1900 Грінченко · № 194–200, с. 162–169 · Сіверщина

    Записи М. Чудновської з Вибель Чернігівського повіту (1898): відьмак знав усіх відьом і розповідав про них людям; відьми вночі вивезли його, сонного, на возі на роздоріжжя, але він зробив так, що вони не змогли відійти від воза, і простояли там до ранку, поки їх не побачило все село, а тоді відпустив, звелівши не доїти чужих корів. Інший відьмак-«колдун» погубив сусіда, що перекосив його траву: лише глянув йому в очі, і той на четвертий день помер. «Дядько Хведір» одним словом зупиняє млин, коней чи віз, «закриває» рушницю, щоб не влучала, водить по гаю того, хто з ним не привітався, а кіньми, що стали, рушити можна, лише провівши їх через дугу. Ображений гончар-відьмак повернув голову зухвалому хлопцеві задом наперед і повернув назад, лише коли мати попросила пробачення.

Поруч2

Джерела2

  • 1872 Павло Чубинський. Труды Этнографическо-статистической экспедиции в Западно-русский край. Т. 1, вып. 1: Верования и суеверия. Загадки и пословицы. Колдовство. Скан ↗
  • 1900 Борис Грінченко. Из уст народа: малорусские рассказы, сказки и пр. У Полудне →