Стежка «Пантеон князя Володимира» · зупинка 7 з 7
- 1. Перун
- 2. Хорс
- 3. Дажбог
- 4. Стрибог
- 5. Симаргл
- 6. Мокош
- 7. Велес

Бог · Підземний світ · Давні слов'яни
Велес
Також: Волос, скотій бог
«Скотячий бог», яким разом із Перуном клялася Русь
Названий у давніх текстах: літописах і договорах X–XIII ст. або в античних і ранньосередньовічних авторів.
Властивості
У «Повісті минулих літ» — Волос, «скотій бог»: ним разом із Перуном присягала Русь у договорах із греками 907 і 971 років. До пантеону, який Володимир поставив на київському пагорбі 980 року, Волоса літопис не включає. У «Слові о полку Ігоревім» віщого співця Бояна названо «Велесовим внуком», тож Велес повʼязаний і зі співом та словом. Нечуй-Левицький називає його «богом товару», тобто худоби.
Де шанували
За договорами — бог, яким клялися поряд із Перуном; окремого кумира в Києві літопис не описує.
Що варто знати
Що кумир Волоса стояв на київському Подолі й що його скинули в Почайну, — висновок дослідників із пізнього житія Володимира, а не пряме свідчення літопису. Звʼязок Велеса з підземним світом і суперництво з громовержцем — наукова реконструкція (В. Іванов, В. Топоров), а не засвідчений міф.
Версії6
-
1113 Повість минулих літ · Під 907 і 971 рр.
У договорі 907 року руси клянуться «Перуномъ, богомъ своимъ, и Волосомъ, скотьемъ богомъ»; у договорі Святослава 971 року — «в Перуна и въ Волоса скотья бога». Волос — єдиний, крім Перуна, бог, яким клялися в договорах; серед кумирів 980 року його немає.
-
1187 Слово о полку Ігоревім · Зачин
Автор «Слова» звертається до співця Бояна: «вѣщей Бояне, Велесовъ внуче». Це єдина згадка форми «Велес» у давній літературі Русі; чи це той самий бог, що й літописний Волос, дослідники здебільшого вважають, але дехто сумнівається.
-
1843 Густинський літопис · Розділ «О идолах руских»
«Вторый Волосъ, богъ скотій, бяше у нихъ во великой чести» — у книжника XVII ст. Волос стоїть другим після Перуна.
-
1847 Костомаров · С. 111–112
Костомаров (1847) відмовляється від тлумачень Велеса, що їх пропонували його попередники (Ганка, Савельєв та ін.): «нет никакой пользы путаться в догадках». Сам він лише припускає, що це було або одне з позначень світла, або покровитель стад, чию роль згодом перенесено на святого Власія. Це реконструкція автора.
-
1876 Нечуй-Левицький · С. 7
У переліку давніх богів — «Велес, бог товару» (тобто худоби).
-
1914 Анічков · С. 47
У «Слові христолюбця» (одна зі списків-редакцій, за Анічковим — пізня вставка) до переліку богів, яким моляться «двовірні», додано «Волоса, скотья бога».
У літературі1
Поруч1
Джерела6
Джерела6
- 1113 Повість минулих літ (за виданням: Полное собрание русских летописей. Т. 1: Лаврентьевская летопись, вып. 1. Ленинград, 1926). У Полудне →
- 1187 Слово о полку Ігоревім (за першим виданням: Ироическая песнь о походе на половцов удельнаго князя Новагорода-Северскаго Игоря Святославича. Москва, 1800). У Полудне →
- 1843 Густинський літопис (XVII ст.) (за виданням: Полное собрание русских летописей. Т. 2: Ипатиевская летопись; Густинская летопись. СПб., 1843). Скан ↗
- 1847 Микола Костомаров. Славянская мифология. У Полудне →
- 1876 Іван Нечуй-Левицький. Світогляд українського народу. Ескіз української міфології. У Полудне →
- 1914 Євген Анічков. Язычество и Древняя Русь (з текстами «Слова святого Григорія», «Слова христолюбця» та ін. повчань проти язичництва за вид. М. Тихонравова). СПб., 1914. Скан ↗