Симаргл

Також: Семаргл, Симарьгл

Найзагадковіший бог Володимирового пантеону: відоме лише імʼя

Властивості

Пʼятий у переліку кумирів, яких Володимир поставив у Києві 980 року. Окрім імені в цьому переліку (і в пізніших повчаннях проти язичництва, що його повторюють), давні тексти нічого про Симаргла не кажуть.

Де шанували

Межі: geoBoundaries, © OpenStreetMap contributors (ODbL). Історичні землі поза кордоном — художні контури.

Київщина

Що варто знати

Що Симаргл — крилатий пес чи птах, повʼязаний з іранським Сімургом, — лише гіпотеза дослідників за схожістю імені. Опис його зовнішності в популярних книжках — домисел.

Версії4

1113 Повість минулих літ · Під 980 р.

Єдине давнє свідчення — імʼя в переліку кумирів: «и Симарьгла, и Мокошь».
1843 Густинський літопис · Розповідь про 980 р.

У Густинському літописі імʼя передано як «Семаргла» — теж лише в переліку, без жодних прикмет.
1847 Костомаров · С. 111

Костомаров (1847) визнає, що не може пояснити «этого чуждаго и вовсе непонятного названия».
1914 Анічков · С. 40, 47

У «Слові христолюбця» «двовірні» вірують «въ Сима и въ Рьгла» — переписувач розірвав імʼя на двох богів. Це свідчить, що книжники вже не розуміли, хто такий Симаргл.

Джерела4

1113 Повість минулих літ (за виданням: Полное собрание русских летописей. Т. 1: Лаврентьевская летопись, вып. 1. Ленинград, 1926). У Полудне →
1843 Густинський літопис (XVII ст.) (за виданням: Полное собрание русских летописей. Т. 2: Ипатиевская летопись; Густинская летопись. СПб., 1843). Скан ↗
1847 Микола Костомаров. Славянская мифология. У Полудне →
1914 Євген Анічков. Язычество и Древняя Русь (з текстами «Слова святого Григорія», «Слова христолюбця» та ін. повчань проти язичництва за вид. М. Тихонравова). СПб., 1914. Скан ↗