Бог · Небо · Давні слов'яни
Позвизд
Також: Похвист
Книжний «бог повітря й негоди» з Густинського літопису
«Кабінетна» міфологія книжників XV–XIX ст. або пізніша вигадка: у народній вірі такої постаті не було.
Властивості
Густинський літопис XVII ст. ставить Позвизда третім серед давніх богів: його, мовляв, вважали богом повітря, погоди й негоди, дехто — вихром, і молилися йому, як Богові; поляки нібито звали його Похвистом.
Версії1
-
1843 Густинський літопис · Розділ «О идолах руских»
«Третій Позвиздъ, Ляхи его нарицаху Похвистъ; сего вѣряли быти бога аеру, си есть воздуху, а иныи погоды и непогоды, иныи его вихромъ нарицаху», і йому, як Богові, кланялися й молилися.
Джерела1
Джерела1
- 1843 Густинський літопис (XVII ст.) (за виданням: Полное собрание русских летописей. Т. 2: Ипатиевская летопись; Густинская летопись. СПб., 1843). Скан ↗