Домашній дух
Хованець

ілюстрація в роботі

Домашній дух · Дім і вогнище

Хованець

Також: вихованець, вихований, годованець, щасливець

Вирощений із «зноска» помічник, що приносить багатство, а при смерті забирає душу господаря

Властивості

Хованець (вихованець) — дух, якого господар сам вирощує: треба дев'ять днів носити під пахвою курячий «зносок», не молячись і не хрестячись, і на десятий день з нього вилупиться маленька істота, схожа на людину з ріжками. Його годують пшеничними паляницями й молоком, а живе він на горищі. Дім, де є хованець, завжди багатий, але господар за це мусить страшно мучитися, умираючи, а по смерті хованець забирає його душу. У Галичині хованця часто не відрізняють від домовика.

Де шанували

ВолиньХолмщина й ПідляшшяБерестейщинаГаличинаЛемківщинаЗакарпаттяПряшівщинаМармарощинаБуковинаПоділляПоліссяКиївщинаСіверщинаСлобожанщинаНаддніпрянщинаЗапоріжжяДонеччинаПричорномор'яКримКубаньГуцульщина
Межі: geoBoundaries, © OpenStreetMap contributors (ODbL). Історичні землі поза кордоном і краї традиції — художні контури.

Версії3

  1. 1872 Чубинський · С. 208 · Поділля

    Проскурівський повіт: дім, де живе «вихованець», завжди заможній, хоч господар за це мусить тяжко мучитися, умираючи. Його добувають так: девʼять днів носять під пахвою куряче яйце-«зносок», і на десятий день з нього народжується маленька істота, схожа на людину, з ріжками; годують пшеничними паляницями й молоком, а живе він на горищі.

  2. 1902 Шухевич · С. 227–228 · Гуцульщина

    Гуцули: з яйця, знесеного на Благовіщення, якщо носити його дев'ять днів під лівою пахвою непомітно, вилуплюється чорт і просить служби — «до музики, до грошей чи до худоби»; у такого ґазди ніхто нічого не вкраде, а худобу на полонині не чіпає й ведмідь. Розповідали, що Климко з Волоських Розток записав такому вихованому чортові душу своєї дитини, щоб взяти нечистий котел грошей із гори Бочкової.

  3. 1904 Гнатюк · № 171–188 · Галичина

    У галицьких записах першого тому Знадобів хованець вилуплюється із зноска, сприяє ґазді й приносить гроші, але злоститься й трощить посуд, коли йому дають солоне; за одним записом, виглядає як хлопчик у червоних штанцях і рогатій шапці, з люлькою в зубах і цапиними ногами (за переказом Гнатюка, ЕЗ, т. 33, с. XVI).

У міфах1

Поруч2

Джерела3

  • 1872 Павло Чубинський. Труды Этнографическо-статистической экспедиции в Западно-русский край. Т. 1, вып. 1: Верования и суеверия. Загадки и пословицы. Колдовство. Скан ↗
  • 1902 Володимир Шухевич. Huculszczyzna. T. 3. Lwów: Muzeum imienia Dzieduszyckich, 1902. Скан ↗
  • 1904 Володимир Гнатюк. Етноґрафічний збірник. Т. 15: Знадоби до галицько-руської демонольоґії. Скан ↗